Ассорти-блог

Полезные продукты, дикорастущие растения, ягоды, фрукты все, что приносит пользу человеку, вы найдете в этом блоге.
 
 
 
 

Дослідження тенденцій використання фосфатних миючих засобів

 

 

 

Закони України дозволяють імпортувати і застосовувати пральні порошки, що містять у собі до 22 % фосфатів. Щоденно до природи України саме через застосування фосфатних порошків потрапляє 70-75 тисяч тонн фосфатів, а безпосередньо до прісноводних водоймищ - 60-65 тисяч тонн сульфатів, відповідно 40 і 30 тисяч тонн силікатів та інших отруйних речовин.

Цивілізовані країни світу (а їх майже 40), де здоров'я генофонду є цінність пріоритетна, давно вже відмовились від застосування фосфатних пральних порошків, які спеціалісти називають домашнім міні-Чорнобилем. Жахлива аналогія виникла через те, що ефект від них на організм людини подібний до іонізуючого випромінення.

Миючі засоби, в тому числі пральні порошки, світова гігієнічна наука відносить до найбільш небезпечних для здоров'я людини. Це пояснюється їхнім масовим розповсюдженням, постійним (на протязі всього життя) контактом людини з миючими засобами, включаючи контакт шкіри людини з одягом, на якій є залишки токсичних компонентів пральних порошків.

Не дивлячись на створення в світі за останні 30 років нових, більш гігієнічно безпечних рецептур пральних порошків, проблема безпеки все ще не вирішена.

Особливі властивості фосфору - він найбільше, порівняно з іншими хімічними елементами, сприяє біоакумуляції мікроорганізмів.

До прикладу, вміст фосфору у воді менше 0,0001 %, коефіцієнт акумуляції складає 20000, по азоту відповідно 1500 при 0,001 %, вуглецю - 2000 при 0,003 %, заліза - 1500 при 0,0001 %, сірки - 1,6 та 0,09 %.

Тому один грам триполіфосфату натрію, як складової речовини пральних порошків, стимулює розмноження 5-10 кілограмів отруйних синьо-зелених водоростей: водоймища вмирають, і вода стає непридатною до вживання, небезпечною для здоров'я та життя людини. Через деякий час після Чорнобильської катастрофи більшість акваторії Київського водосховища була вкрита синьо-зеленими водоростями. Казали, що вони дуже небезпечні. Сьогодні ця група водяної флори розповсюдилася далеко за межі Чорнобильської зони. Ними заражені майже всі великі і малі річки України [1].

В світі найбільш масовими пральними порошками до 80-х років були порошки на базі з'єднань фосфору. Проте, вченими багатьох країн було встановлено, що ці пральні порошки крім великої екологічної шкоди, наносять ще й шкоду здоров'ю людей. Контакт шкіри з розчинами і залишками порошків з випраного одягу приводить до обезжирення і знищення захисних функцій шкіри, яка перестає затримувати і починає вільно пропускати в лімфатичну і кровоносну системи людини небезпечні компоненти фосфатних пральних порошків - фосфати, поверхнево-активні речовини, мікроби, віруси і т.д.

Особливо агресивні в своїх діях є аніонні поверхнево-активні речовини (а-ПАР). Вони здатні викликати грубі порушення імунітету, розвиток алергії, ураження мозку, печінки, нирок, легень. Наявність фосфатних добавок в порошках призводить до значного підсилення токсичних (ядовитих) властивостей а-ПАР, так як ці добавки створюють умови для більш інтенсивного проникнення а-ПАР через шкіру.

Світова гігієнічна наука визначила три основні напрямки для зниження токсичності пральних порошків:

1. Замість фосфатів для пом'якшення води фірма Henkel (Німеччина) і Procter&Gamble (США) розробили рецептуру на базі цеолітів (Патент від 1973 року) І тільки через 10 років в 1982 році було розпочате їхнє масове виробництво.

На даний час безфосфатні порошки на базі цеолітів займають від 50% до 100% ринку в 40 розвинених країнах світу. Проте безфосфатні порошки на базі цеолітів мають суттєві гігієнічні проблеми:

  • низька виполокуваність залишків порошку з тканин;
  • високий вміст алюміносилікатів (цеолітів), які викликають обезжирення шкіри, погано виполокуються з тканин і викликають забруднення водойм алюмінієм;
  • містять більше 7% аніонних поверхнево-активних речовин, замість гігієнічної норми 2%;
  • в деяких випадках можуть пошкоджувати тканини і їхнє фарбування [2].

2. Замість порошків в окремих країнах широко пропагуються рідкі миючі засоби (США, Канада). При більш високій екологічній безпеці рідкі миючі засоби мають понижену миючу здатність і в 5-6 раз вище гігієнічної норми концентрацію поверхнево-активних речовин. Крім того рідкі миючі засоби можна використовувати лише в м'якій воді.

3. Світова хімічна наука намагається створити ідеальний по гігієнічній безпеці миючий засіб без поверхнево-активних речовин. З цією метою проводяться дослідження по розробці доступної технології по розщепленню молекул кластерів води (відносно) великих розмірів на більш мілкі частини - так звана активована вода.

Світове товариство усвідомивши важливість збереження природи, особливу увагу приділяє розробці нових, більш безпечних товарів і технологій, котрі повинні максимально зменшити викиди небезпечних речовин в природу. В цьому контексті особливо важливим є розробка і впровадження безпечної побутової хімії особливо миючих засобів, котрі, за оцінкою експертів Європейської Спільноти, займають перше місце по негативній дії на здоров'я Людини. Виходячи з цього багато країн, особливо в Європейському Союзі, приймають цілий ряд законодавчих актів по безпеці для Людини і Природи. Фірмою "Дакос", вперше в світі розроблені і впроваджені в виробництво безфосфатні пральні порошки третього покоління. Тестування порошків фірми "Дакос", проведені в спеціалізованих закладах Польщі по методиках і стандартах Європейського Союзу встановили:

  • не викликають алергічних реакції шкіри навіть у хронічно хворих алергією (ITA-TEST Лабораторія, Варшава)
  • екологічно безпечні і присвоєний "ЕКО-ЗНАК" Польщі, як найбільш (еталонно) екологічно безпечний пральний порошок з усіх марок порошків представлених на відкритому ринку Польщі (Польський центр досліджень і сертифікації).
  • повністю відповідають, а по деяких показниках переважають європейські вимоги по споживчих характеристиках (Інститут Промислової Хімії в Варшаві і Польський центр досліджень і сертифікації)
  • технологія виробництва також повністю екологічна і безпечна - не вимагає витрат теплової енергії, відсутні викиди пилу, хімічно-небезпечних газів і продуктів спалювання енергоносіїв. Технологічний процес високомеханізований і автоматизований.

Рецептура безфосфатних порошків фірми "Дакос" на базі мінералу трона і технологія їхнього виготовлення запатентована в 150 країнах світу.

Екологічні проблеми використання пральних порошків

Відомий екологічний факт - при попаданні в водойми біогенних речовин (в якості добрив) таких як фосфор і азот, відбувається інтенсивне розмноження водоростей, особливо синьо-зелених, які в процесі свого біологічного розвитку зменшують вміст кисню у воді, утворюють токсичні речовини і викликають масову загибель гідрофауни. Прісна вода стає непридатною для пиття і небезпечною для життя [2].

За наукою, ціанові бактерії, токсичні продукти їхнього розпаду та їхні сполуки з хлором своїм руйнівним впливом на здоров'я людини дорівнюють впливу тяжкої води (оксид дейтерія).

Потрапляючи до організму людини, долаючи усі захисні бар'єри і доходячи до крові, вони знищують червоні кров'яні тільця. А потрапляють вони через шкіру під час прання, через одяг (виполоскати їх майже неможливо), через харчові продукти, питну воду.

Фосфати, які потрапляють зі стічними водами до очисних каналізаційних споруд біологічного типу в концентрації більше 5г/т, майже цілком пригнічують біологічні функції мікроорганізмів активного намулу і таким чином руйнують очисні споруди і долучаються до природного середовища неочищеними [3].

Учені Дніпропетровська дійшли висновку, що ці водорості викликали ріст на 10 % кількості онкозахворювань в області. Мало хто знає, що ситуація, що склалася влітку 2001 року на річках України, прирівнюється до екологічної катастрофи. Саме у цей час спостерігалася масова загибель риби більше як у дванадцяти областях України. Причина - знову ж таки синьо-зелені водорості. Вони різко знижують рівень кисню у воді, накопичують отруйні речовини, а згодом, коли розкладаються, віддають свої накопичення навколишньому середовищу. Доведено, що рибу з Дніпра, Чорного моря та інших річок і водоймищ країни їсти не можна. І сам вилов у внутрішніх водоймищах зменшився у десятки-сотні разів.

Нині природна самоочисна, біовідновлювальна спроможність прісноводних водоймищ України від застосування фосфатних порошків катастрофічно знизилася, а подекуди знищена цілком. В більшості річок неможливе відновлення рибного ресурсу. Останнім часом водорості розмножуються цілий рік (р.Дніпро), адаптувалися до морської води і поширилися на прибережну смугу Чорного і Азовського морів.

Те, що синьо-зелені водорості розмножуються навіть у холодні місяці, свідчить про велику кількість фосфатів у водоймищах.

Англійські вчені встановили, що фосфатні порошки, потрапляючи у водоймища, призводять до статевих змін у риб (у 60 % риб замість чоловічих розвинулися жіночі статеві органи). Таку ж картину спостерігали у тварин, що жили поблизу прісноводних водоймищ, куди після очищення зливали стічні води.

Для вирішення цієї глобальної світової проблеми ще в 70-і роки під егідою ООН був заключений міжнародний договір про захист Світового океану і прісноводних ресурсів. Він визначає основні напрями діяльності для зменшення забруднення. А першим з них є - зменшення і повне припинення забруднення водних ресурсів біогенними речовинами, особливо фосфором. Основним джерелом забруднення водойм фосфатами є комунальні стоки з залишками пральних порошків. Довгий час противники обмеження фосфатів (лобіюються транснаціональними виробниками фосфатних порошків) висували теорію про те, що забруднення водойм відбувається із-за попадання мінеральних (фосфатних) добрив. Проте, досліди проведені в деяких країнах, показали, що фосфатні добрива - це малорухливі з'єднання і в грунті вони знаходяться до 5-8 років. Доля забруднення водойм мінеральними фосфатними добривами складає від 10 до 30 процентів від всього поступлення фосфору. Більше ніж 60% фосфатів поступає в водойми із-за використання фосфатних пральних порошків.

Щоб не допустити глобальної екологічної катастрофи водойм світове товариство реалізує наступні міроприємства:

  • в більшості розвинутих країн світу (більше 40 країн) в 80-90-і роки були введені законодавчі обмеження і повна заборона на використання фосфатних пральних порошків. Їм на заміну біли розроблені і впроваджені малофосфатні і повністю безфосфатні на базі цеолітів, які виявились екологічно небезпечними із-за високого вмісту алюмінію;
  • одночасно в багатьох країнах світу почалось будівництво спеціальних очисних споруд для видалення фосфору і азоту із стічних вод. Так в Німеччині затрати на додаткові очисні споруди склали 50 млрд. доларів США тільки на річці Рейн. В США для захисту Великих Озер - більше 200 млрд. доларів. В Китаї - більше 100 млрд. доларів.

Нідерланди, Норвегія, Німеччина, Італія, Швейцарія, Австрія, Японія, Корея, Тайвань, Гонконг, Таїланд, ПАР користуються лише безфосфатними (на основі цеолітів) пральними порошками, Фінляндія, Швеція, Бельгія, Данія, США - до 85-90 %, інші країни Європейської спільноти - понад 50 %. І з кожними роком, за даними фірми HENKEL, виробника безфосфатної продукції, цей відсоток збільшується. До боротьби з застосуванням фосфатних порошків нещодавно приєдналися Росія, Польща, Туреччина та інші колишні соцкраїни.

Верховна Рада України ухвалила постанову “Про розроблення Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України миючих засобів на основі фосфатів”. Як передає кореспондент УНІАН, “за” проголосували 342 із 422 народних депутатів України, зареєстрованих у сесійній залі. Передбачено, що Кабінет міністрів до 1 травня 2011 року має подати на розгляд Верховної Ради проект цієї програми. У програмі має бути передбачено, зокрема, узгодженість її положень з Регламентом Європейського парламенту та Європейської Ради (ЄС) від 31 березня 2004 року про миючі засоби; рекомендаціями Єврокомісії від 22 липня 1998 року про належну екологічну практику щодо побутових миючих засобів; Директивами Ради: від 4 травня 1976 року щодо забруднення деякими небезпечними речовинами, що потрапляють до водного середовища ЄС; від 21 травня 1991 року щодо очистки стічних вод; 96/61/ЄС від 24 вересня 1996 року щодо комплексного запобігання і контролю за забрудненням; від 3 листопада 1998 року щодо якості води, призначеної для споживання людиною; Директивою Європарламенту і Ради від 23 жовтня 2000 року щодо засад діяльності ЄС у сфері водної політики; Директивою Європарламенту і Ради від 21 квітня 2004 року щодо екологічного зобов’язання запобіганню та відшкодуванню екологічної шкоди; Директивою Європарламенту від 15 лютого 2006 року щодо забруднення, яке викликане викидом деяких небезпечних речовин у водне середовище ЄС. Крім того, уряд має передбачити перелік першочергових заходів щодо зменшення і поступового припинення використання на території України миючих засобів на основі фосфатів.

Не дивлячись на великі плани Україна досі є ареною вільного продажу фосфатних миючих засобів, і на жаль, ніяких зрушень у законодавстві не відбувається, щоправда Київводоканал звернувся до  Верховної ради із проханням заборонити пральні порошки із фосфатом.

Дослідження проблеми на території Вінницької області

В ході дослідження даної проблеми було проведено опитування серед населення Вінниці, щодо використання пральних порошків та критеріїв їх вибору. Результати опитування приведено в таблиці 1.

Таблиця 1 – Результати опитування

№ п/п

Зміст запитання

Варіанти відповідей

Кількість

%

1.

Яким пральним порошком Ви користуєтесь?

а) Tide;
б) Gala;
в) Ariel;
г) Ушастый нянь;
д) Карапуз;
е) Дакос;
є) Rex;
ж) Losk;
з) Persil;
і) Савекс.

11
7
8
20
0
0
2
1
1
1

21,57
13,73
15,69
39,22
0
0
3,92
1,96
1,96
1,96

2.

Чому саме цьому пральному порошку надаєте перевагу?

а) Бездоганно пере;
б) Має вигідну ціну;
в) Через рекламу;
г) Не шкодить здоров’ю та довкіллю;
д) Дитячий;
е)Якість прання і ціна;
є) Просто подобається.

18
15
5
12
3
1
2

32,14
26,79
8,93
21,43
5,36
1,79
3,57

3.

На які критерії при виборі засобу для прання ви звертаєте увагу?

а) Яскрава упаковка;
б) Склад продукту;
в) Вигідна ціна;
г) Популярність серед інших покупців;
д) Наявність акцій, скидок;
е) Якість прання і ціна;
є) Власний досвід;
ж) Дитячий.

0
21
18
11
2
3
1
1

0
36,84
31,58
19,30
3,51
5,26
1,75
1,75

4.

Чи знаєте Ви про шкідливий вплив порошку на здоров’я людини та навколишнє середовище?

а) Так, знаю;
б) Можу лише здогадуватись;
в) Ні, не знаю.

40
8
2

80
16
4

5.

Скільки в середньому порошку Ви використовуєте за 1 місяць?

а) до 1 кг;
б) більше 1 кг;
в) більше 3 кг;
г) більше 5 кг.

25
23
1
1

50
46
2
2


Рис. 1. Результати опитування за критеріми вибору прального орошку

В ході дослідження виявлено, що пересічні громадяни мало обізнані у тому, що саме входить до складу порошку і як ці компоненти впливають на навколишнє середовище та їх власне здоров’я. Із рисунку 1 видно, що більшість опитуваних стверджує, що при виборі миючого засобу вони звертають увагу на його склад, але продовжують обирати відомі пральні порошки, які у своєму складі містять фосфати. Слід також відмітити, що перелік пральних порошків містить як найбільш відомі та розрекламовані порошки (які містять фосфати) так і представників без фосфатної продукції (Карапуз, Дакос), та жоден респондент не зазначив, що користується чи хоча б чув про один із “безпечних” порошків.

Також нами була здійснена вибірка з бази даних моніторингу поверхневих вод Вінницької області по постам спостереження, що містять дані про вміст фосфатів із 1997 по 2009 роки. З 33 створів спостереження за якістю поверхневих вод на території області в 33 була виявлена  тенденція, зростання рівня фосфатів, особливо у останні чотири роки. Приклад динаміки зростання концентрації фосфатів створі №20 приведено на рисунку 2.


Рис. 2. Динаміка зміни концентрації РО4 з 1997 по 2009 роки

Отже, в ході дослідження даної проблеми на території області виявлено, що екологічна освіченість мешканців Вінницької області у сфері екологічної безпеки використання фосфатних миючих засобів перебуває на досить низькому рівні, натомість реклама на телебаченні впевнено просуває відомі бренди і набирає все нових постійних споживачів для товарів, які є досить екологічно небезпечними.

Для підвищення  екологічної освіченості з даного питання необхідно проводити заходи, спрямовані на популяризацію безфосфатних миючих засобів, запровадити у школах та вищих навчальних закладах заняття за відповідною тематикою у курсах охорона і безпека життєдіяльності, загальна екологія, екологія людини.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  • Бухштаб 3. И., Мельник А. П., Ковалев В. М., Технология синтетических моющих средств, М., 1988
  • Хімія в побуті / За ред. КоваленкаІ.Р. – К., 1994.
  • Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. - К. Т-во "Знання", КОО, 2000. - 203 с.
  • Соціологія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. За редакцією В. М. Пічі. Друге видання, виправлене і доповнене. Львів: «Новий світ-2000», 2002. – с. 312

УДК 543. 395  
Крижановський Є.М. Дослідження тенденцій використання фосфатних миючих засобів [Електронний ресурс]  / [Крижановський Є.М., Гурко О.В., Жак А.В.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.1. – С.216–219. Режим доступу: http://eco.com.ua/





Каталог сайтов :: Развлекательный портал iTotal.RU Каталог сайтов Всего.RU Фильтры для воды - системы очистки воды